Тенденція до відсутності мотивації серед сучасних підлітків стає дедалі помітнішою в освітній, соціальній та сімейній сферах. Вчителі скаржаться на пасивність учнів, батьки нарікають на відсутність ініціативи, а самі підлітки часто відчувають внутрішню порожнечу, відсутність бажань та нерозуміння з боку оточення. Однак, перш ніж намагатися розв'язати проблему, важливо глибше розібратися в її корінні та контексті.

Ймовірні причини відсутності мотивації у підлітків

Інформаційне перенасичення й тиск сучасного суспільства. Сьогоднішні підлітки зростають в умовах потоку інформації, що постійно збільшується. Інтернет, соціальні мережі, стрімкий розвиток штучного інтелекту створюють ілюзію нескінченного вибору та легкого досягнення успіху. Однак ця уявна легкість породжує відчуття тиску: підлітки не тільки не знають, чого вони хочуть, а й бояться не відповідати очікуванням оточуючих. Це викликає внутрішній конфлікт, що призводить до апатії та відмови від будь-яких дій.

Культура миттєвого результату. Сучасний світ акцентований на швидких досягненнях: успіх вимірюється вподобайками, відмітками в соцмережах або матеріальними досягненнями. У цьому контексті підлітки втрачають цінність процесу і стикаються з труднощами довгострокового планування. Якщо результат не досягається швидко, виникає відчуття безглуздості зусиль, і мотивація згасає.

Втрата внутрішнього орієнтира. Підлітковий вік — це життєвий етап, на якому формується ідентичність суб’єкта. Однак багато сучасних підлітків зростають в умовах зовнішнього контролю та тиску — від батьків, які гіперопікають, до жорстких вимог системи освіти. Це пригнічує здатність виробляти внутрішні цілі та прагнення, які могли б стати джерелом мотивації.

Сімейна динаміка й емоційний зв'язок. Стосунки з батьками відіграють найважливішу роль у формуванні мотивації. Коли сім'я стає джерелом надмірного контролю або, навпаки, емоційної дистанції, підлітки втрачають відчуття безпеки, необхідне для розвитку їхньої ініціативності. Різка невідповідність між очікуваннями батьків та особистими бажаннями підлітка може також провокувати почуття безпорадності.

Глобальна невизначеність і тривога. Сучасні тинейджери зростають в епоху, позначену глобальними кризами: зміною клімату, політичною та економічною нестабільністю, пандеміями, війнами. Усі ці чинники створюють у них відчуття незахищеності та відсутності перспектив, що прямо відбивається на їхній здатності мріяти, планувати та рухатися вперед.

З точки зору психоаналізу, апатія зростаючого покоління може виступати не просто симптомом, а несвідомою формою захисту. Небажання діяти, вчитися чи планувати часто приховує страх перед невдачею, розчаруванням чи неможливістю виправдати очікування. Відсутність мотивації стає своєрідним щитом, який допомагає уникнути болю та невдач, зберігаючи ілюзію контролю над своїм життям.

Що робити? Як зрозуміти та підтримати?

Слухати, а не вимагати. Для батьків і педагогів важливо відмовитися від практики тиску та стимулювання підлітків. Натомість варто створити простір, де підліток зможе безпечно висловити свої думки та переживання. Завдання дорослих — зрозуміти, що саме заважає дитині діяти, а не нав'язувати їй готові рішення.

Розвивати внутрішню мотивацію. Зовнішні стимули, такі як оцінки, нагороди або покарання, не працюють у довгостроковій перспективі. Завдання дорослого оточення — допомогти юнакові чи дівчині знайти внутрішні джерела мотивації. Це може бути підтримка в пошуку інтересів, хобі або діяльності, які дійсно приносять радість та впевненість в своїх силах.

Поважати їхній вибір і дати час. Іноді відсутність мотивації — це тимчасовий етап, необхідний для внутрішнього переформатування, пошуку. Підліткам потрібен час, щоб розібратися в собі та своїх бажаннях. Повага до цього процесу, навіть якщо він здається марним, допомагає підлітку відчути свою автономію.

Подавати особистий приклад. Діти уважно спостерігають за своїми батьками та іншими дорослими. Якщо дорослі самі перебувають у стані апатії, відсутності мети або постійного стресу, це легко передається підліткам. Важливо показати на власному прикладі, як справлятися з труднощами і знаходити джерела радості та натхнення.

Відсутність мотивації в підростаючого покоління — це не кінець, а лише етап їхнього розвитку, що потребує осмислення та підтримки. Підліткова апатія може бути сигналом про наявність глибинних внутрішніх конфліктів або реакцією на тиск ззовні. Важливо побачити в цьому не проблему, яку потрібно «виправити», а запрошення до діалогу, дослідження та спільного пошуку сенсу. Тільки через це можливо створити умови, в яких підлітки знову знайдуть бажання жити, мріяти і діяти.