Про що контроль

Контроль над навколишнім світом — природне прагнення людини, особливо в умовах невизначеності та стресу. Однак, як підкреслює психоаналітичний підхід, надмірне прагнення до контролю, особливо з боку перфекціоністів, може призвести до серйозних психічних та емоційних проблем. Спроба контролювати все в майбутньому веде до втрати зв'язку із сьогоденням, де і відбувається справжнє життя.

Втеча від реальності

На думку психоаналітиків, прагнення до тотального контролю часто пов'язане з несвідомими страхами. Перфекціоністи намагаються передбачити і контролювати всі можливі сценарії майбутнього, щоб уникнути невизначеності та страху перед невідомим. Однак це прагнення позбавляє їх можливості перебувати «тут і зараз». Замість того щоб отримувати задоволення від того, що відбувається, такі люди спрямовують свої ресурси на підготовку до подій, які можуть і не відбутися.

Один із центральних аспектів цього несвідомого прагнення — страх смерті. Перфекціоніст прагне нівелювати скінченність свого життя, намагаючись створити ілюзію контролю над майбутнім. Однак, як би не старалася людина, смерть залишається неминучою фігурою, яку неможливо контролювати. Це призводить до ще більшого напруження і тривожності.

Обмеженість наявних ресурсів

Спроба повністю контролювати як власне майбутнє, так і своє оточення, вимагає нескінченного обсягу ресурсів — енергії, часу, емоційних зусиль. Це нагадує функціонування тоталітарного режиму, який прагне контролювати все і всіх, не залишаючи місця для спонтанності та свободи. Однак ресурси людини, як і в будь-якого режиму, обмежені. Коли суб'єкт намагається перевитратити свої внутрішні резерви на тотальний контроль, це призводить до емоційного вигорання та виснаження.

Психоаналітики підкреслюють, що цей підхід руйнівний не тільки для самого суб'єкта, а й для його оточення. Постійна напруга, пов'язана з необхідністю контролю, впливає на взаємини з близькими, посилює внутрішні конфлікти і може призвести до депресивних станів.

Альтернатива контролю

Що ж можна запропонувати як альтернативу тотальному контролю? Замість того щоб витрачати сили на повне управління майбутнім, важливо переключитися на уважне управління сьогоденням. Це означає здатність адекватно оцінювати свої ресурси і розуміти, що не все можна передбачити. Визнання своєї обмеженості та прийняття того, що майбутнє завжди міститиме елемент невідомого, знімає частину психічного навантаження.

У психоаналітичному контексті це пов'язано з необхідністю інтеграції в психіці ідей що стосуються неминучих обмежень, таких як смерть, випадкові події або помилки. Здатність відпустити ілюзію тотального контролю і прийняти реальність такою, якою вона є, дає змогу знизити рівень тривожності та повернутися до більш усвідомленого життя в сьогоденні.

На закінчення

Тотальний контроль — це ілюзія, яка підточує лібідинальну енергію людини і веде до хронічного напруження. Психоаналіз допомагає зрозуміти, що спроба контролювати майбутнє — це всього лише захисна стратегія, спрямована на уникнення страху і безпорадності. Усвідомлення обмеженості своїх ресурсів і прийняття неминучості, такої як смерть, можуть повернути людині зв'язок із сьогоденням, де і відбувається справжнє життя. Уважне управління, а не тотальний контроль, дає можливість краще використовувати свої ресурси, не втрачаючи при цьому контакту з реальністю.