Якщо мистецтво здатне сколихнути людину, яка опинилася всередині тонкої архітектури картини, сонати, роману, або зіткнулася з витонченою наративною послідовністю кінематографічних зображень, то психоаналіз, зі свого боку, має на меті якщо не вилікувати того, хто багато років лежить на кушетці, то, принаймні, струснути її нарцисичні основи разом з її переконаннями і за допомогою цього модифікувати її психічну картографію, щоб усередині її поведінки могла статися трансформація або навіть революція (Мюріель Ганьєбен)