Терапія в третьому акті життя
Населення планети Земля наразі становить приблизно 8,2 млрд осіб. За прогнозами вчених, до 2080 року чисельність світових жителів сягне 10,3 млрд. При цьому кількість людей у віці понад 65 років незмінно перевищуватиме загальну кількість підлітків і молодих людей. Населення нашої планети нестримно старіє. Люди похилого віку виступають дедалі активнішими учасниками процесів суспільного устрою, в їхніх руках зосереджена значна частина матеріальних багатств. Світ зіткнувся з комплексним соціальним феноменом, що вимагає радикальних змін в теперішній економічній, політичній і соціальній моделі суспільства. Потреби висхідної вікової групи спричинять необхідність трансформації всіх основних сфер суспільного життя – систем охорони здоров'я, соціального забезпечення, освіти, пенсійної системи.
Зміни торкнуться й інституту надання психотерапевтичних послуг. Слід зазначити, що сфера psy вже відзначає тенденцію «дорослішання» своїх пацієнтів. У закордонному інформаційному просторі в рази збільшилася кількість публікацій, присвячених дослідженням особливостей функціонування мозку людей похилого віку; представники різних психологічних шкіл пропонують громадськості клінічні кейси роботи зі старшими пацієнтами; експерти порівнюють ефективність застосування різних видів психотерапій у роботі з цією категорією осіб.
Про що свідчать ці дослідження? Неможливо вивести універсальне уявлення про «типову літню людину» – відмінність між представниками цієї групи виражена набагато сильніше, ніж в інших вікових групах. Завдяки досягненням сучасної медицини, люди похилого віку мають змогу підтримувати досить хороше здоров'я, що дає змогу їм вести активний спосіб життя. Дослідники зазначають, що більшість людей старшого віку не страждають на будь-які серйозні когнітивні порушення і є емоційно стабільними. Експерти роблять акцент на тому, що старість сама по собі не є хворобою. Не слід також розглядати негаразди й страждання як нормальний аспект старіння.
На жаль, сьогоднішні представники старшої вікової групи рідко вдаються до психотерапії будь-якого типу. Найчастіше, самі літні люди дотримуються обмежувальних стереотипів щодо того, що вони занадто старі, щоб розраховувати на отримання користі від психотерапії. Водночас такі люди початково мають потужнішу мотивацію і значну зацікавленість отримання позитивного результату від терапії. Фахівці, які працювали з літніми пацієнтами, зазначають, що вони здатні формувати продуктивний робочий альянс, витримувати біль і розчарування; демонструють інтенсивну відданість роботі, керуючись прагненням здійснити певну ревізію свого життя. Такі пацієнти вдумливі, відкриті до нових ідей, здатні до рефлексії та інсайтів.
До основних проблем, про які старші люди говорять у терапії, належать припинення професійної діяльності та вихід на пенсію, тілесні зміни, зниження статевої потенції, уповільнення когнітивних функцій, розлади поведінки, хвороби, смерть близьких і друзів, звуження кола спілкування, самотність.
Які перспективи може переслідувати терапія дорослого пацієнта? Якщо говорити про глобальну мету – то це, безсумнівно, підвищення якості життя людини. Під час психотерапевтичної роботи пацієнти можуть переосмислити та реінтегрувати невирішені конфлікти, усвідомити та переглянути важливі переживання, виявити та привласнити нові смисли, по-новому інтерпретувати події минулого. Терапія дає змогу зрозуміти, які речі по-справжньому важливі та варті зусиль і часу, а від чого краще відмовитися.